Найти

  Главная Новости Доставка и оплата Партнерам Контакты 

Що таке сидерат, та як привильно його використати!

09.08.2013

СИДЕРАТИ - ЗЕЛЕНЕ ДОБРИВО

Високий процент розораності сільськогосподарських угідь (понад 80%), зменшення до 1990 року внесення мінеральних добрив в 5 разів, органічних - в 2 рази, вапнування - в 6 разів, привело до зниження вмісту гумусу в ґрунті на 0,2 -0,3%, і, як результат, неминучого зниження родючості.

Виникла потреба відшукати засоби для збереження та відновлення родючих властивостей орного шару. Одним з ефективних засобів підвищення родючості ґрунту є сидерати.

Зелене добриво - найдешевший та найефективніший спосіб комплексного відродження земель.

Зелена маса рослин, яка заробляється в ґрунт, щоб збагатити його органічною речовиною, називається зеленим добривом.

Внесення зелених добрив називається сидерацією.  

Сидерація та творчість

Рослини, які висіваються спеціально для використання на зелене добриво - сидерати.

Більш раціонально вирощувати сидерати як проміжні культури, коли з весни до врожаю вирощується основна культура (озимі, ранні ярі зернові, рання картопля, капуста та інші), а після збирання основної культури сіються сидерати.

Відомо, що 200 ц зеленої маси бобових рівноцінні 20 тоннам, а хрестоцвітних культур - 15 тоннам гною.

В структурі посівних площ вони повинні займати не менше 10%.

Основні сільськогосподарські культури вегетативний період використовують не повністю, і для повторних посівів залишається достатня кількість тепла, світла та опадів.

Для того, щоб забезпечити нормальні сходи повторних культур, необхідно мати запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту не менше 20 мм, а за результатами багаторічних досліджень цей рівень на 1 серпня становить близько 25 мм.

При подальшому рості сидеральні культури починають використовувати вологу з метрового шару ґрунту, запаси якої повинні бути не менше 70 мм, а фактично буває до 100 мм. Для післязбиральних культур в нашій області залишається ще понад 75 днів вегетаційного періоду з сумою ефективних температур понад 800° С. За період росту сидератів випадає 170 мм опадів, в той час, як гірчиця, олійна редька, горох, кормова капуста, гречка, ярий ріпак, люпин, вика, овес для формування врожаю зеленої маси використовують 40 - 60 днів вегетаційного періоду з сумою активних температур 600° С - 800° С.

Крім вищезгаданих ярих культур, добрі результати дають суміші: овес + горох, овес + вика, люпин + овес, гірчиця + горох.

Відразу після сходів рослини сидератів починають працювати на родючість ґрунту.

Сонце на полях, зайнятих сидератами, не пересушує верхні шари землі, не вбиває мікрофлору, воно використовується рослиною для фотосинтезу - накопичення органічної маси, а отже висновок - земля повинна бути покрита рослинністю.

Давно відомо, що рослина за рахунок фотосинтезу створює біля 95% сухої речовини. Один квадратний дециметр поверхні листя за годину засвоює з повітря до 7 мг вуглекислого газу, і от майже всю суху речовину людина з врожаєм вивозить з поля, не даючи землі ніякого поповнення органікою.

Ґрунт під сидератами не так перегрівається, не пересихає, в ньому весь час активно діють мікроорганізми, дощові черв'яки, які також працюють на підвищення родючості, на збагачення орного шару органічними речовинами. Поверхню ґрунту захищає рослинний покрив, і хоч на короткий період створюються умови, наближені до природних для відновлення родючості.

При використанні сидератів повністю на зелене добриво, ми всі 95% маси, одержаної від фотосинтезу і 5% з ґрунту вносимо в землю. Навіть при використанні повторних посівів на зелений корм 50 - 60% їхньої маси (70 -100 ц/га - коренева система і поживні рештки) залишається як добриво, а при випасанні - навіть більше, що дає значну прибавку врожаю наступної культури.

Сидерати відіграють велику роль як протиерозійний ґрунтозахисний захід. Протягом літньо-осіннього періоду ґрунт під сидератами не так розмивається і ущільнюється дощами, вода не стікає по поверхні, не змиває родючого шару, а вбирається ґрунтом і поповнює запаси вологи. Дощові краплі не розмивають грудочки землі, не замулюють пори ґрунту, вони спокійно стікають по рослинах.

Дощова вода в верхніх шарах ґрунту розчиняє поживні речовини і виносить їх в нижні горизонти, звідки рослини їх не використовують, забруднюються ґрунтові води, а коріння сидератів перехвачує ці розчини і використовує для формування маси. Фактично пожива залишається в орному шарі.

Газоподібні втрати азоту з внесених мінеральних добрив на пару у два рази більше, ніж під рослинами.

Під сидератами майже немає бур'янів - вони їх пригнічують. Можна з впевненістю сказати, що сидерати очищають землю від бур'янів.

Ґрунт на ділянці, де були з осені заорані сидерати - пухкий, на ньому не застоюється вода, він раніше достигає і дозволяє проводити польові роботи.

Необхідно відзначити і велику фіто санітарну роль, яку відіграють сидерати. Вони нейтралізують ґрунтову несумісність рослин, різко знижують шкоду від шкідників та хвороб.

Картопля, посаджена по люпиновому сидерату значно менше пошкоджується колорадським жуком.

Сидерати відіграють позитивну роль не тільки як добриво і санітар, але і як додаткова культура в системі сівозміни, вони збільшують розрив при розміщенні культур. Навіть при повторному розміщенні однієї тієї ж культури (а таке трапляється), посіяні і зароблені в землю сидерати (післязбиральні) значно знижують шкідливість монокультури.

Сільськогосподарські культури, розміщені після сидератів, дають більш високоякісну продукцію, особливо льон, картопля, овочі.

Бобові культури збагачують ґрунт азотом, який фіксують з повітря бульбочкові бактерії, розміщені на їхньому корінні. Накопиченого азоту вистачає сидеральній культурі і наступній після неї. Гречка, люпин і гірчиця мають здатність використовувати з ґрунту важкодоступні для других рослин малорозчинні фосфорні добрива і перетворювати в доступну форму в органічній масі.

Добрі результати дає посів суміші олійної редьки з житом.

Повторні посіви менше пошкоджуються шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур.

ПОСІВ, ЗАРОБКА В ҐРУНТ

Щоб вдалися сидеральні посіви, їх треба сіяти в умовах області до 15 серпня, причому в такий пізній строк треба сіяти холодостійкі культури: гірчицю білу, олійну редьку, кормову капусту, ярий ріпак.

В кінці липня і раніше можна сіяти люпин, горох, буркун, овес, вику і, звичайно хрестоцвітні.

Підготовка ґрунту після попередника може бути різна. Головне, щоб не допустити розриву між збиранням попередника і сівбою сидерата, бо кожен день розриву призводить до значної втрати вологи і, як наслідок - недобору врожаю повторних посівів, важливо також забезпечити заробку насіння у вологий ґрунт.

Добрі результати дає післяпосівне прикочування з наступним мілким рихленням поверхні ґрунту легенькими посівними борінками.

Найкращі результати для одержання дружніх сходів і наступного росту сидератів дає поверхневий обробіток ґрунту, який зберігає вологу, до мінімуму зводить негативну дію ерозії ґрунту, знижує забур'яненість і зменшує кількість проходів агрегатів, тобто дозволяє до мінімуму скоротити обробіток.

В поєднанні з сидератами поверхневий обробіток забезпечує найефективніше збереження та підвищення родючості.

В зв'язку з тим, що повторні посіви не мають достатньо часу для повного розвитку (не повністю розростаються), і займають меншу площу живлення, а в літній період умови для проростання насіння гірші, норму висіву повторних культур необхідно збільшувати на 20 - 25%, а глибину заробки (при сухому ґрунті) збільшувати на 1 - 2 сантиметри.

В початковий період росту повторних посівів, їх доцільно підживити азотними добривами.

Виходячи з багаторічних спостережень, вважаємо, що сидерати краще заробляти в ґрунт пізно восени, коли мікробіологічні процеси в ґрунті майже припиняються (при пониженні температури ґрунту через + 5 (С).

Як правило, до кінця жовтня запаси ґрунтової вологи (навіть у лісостеповій зоні) повністю відновлюються в межах 180 мм і сидеральна маса потрапляє у вологе середовище з пониженою температурою, яка продовжує знижуватися.

В таких умовах сидеральна маса дуже повільно розкладається. А значить, сполуки не вимиваються у нижні шари ґрунту, втрати поживних речовин як від вимивання, так і втрати газоподібного азоту - мінімальні. Навесні при підвищенні температури ґрунту починається розклад рослин - сидератів, виділення значної кількості вуглекислого газу, що сприяє ґрунтовому і повітряному живленню рослин.

При заробці сидератів в теплий період осені, вони швидко розкладаються, сполуки мінералізації дощами вимиваються у нижні шари ґрунту, де вони стають мало доступні для рослин. Цей процес особливо інтенсивно проходить на легких піщаних ґрунтах, де втрачається значна частина органіки і різко знижується ефективність зеленого добрива.

При заробці сидератів рекомендується внести фосфорні і калійні мінеральні добрива в розрахунку 40 - 60 кг діючої речовини кожного.

Найбільш ефективне використання сидератів разом з половинною дозою органічних добрив, при чому отримується найбільша їх ефективність.

В умовах області вважаємо за ризиковане приорювання сидератів навесні, крім випадків, коли після сидератів ідуть пізні кормові культури.


Сподіваємося, ця інформація стала в пригоді та додала розуміння складного процессу!

З повагою, адміністрація Ovochi.com


распечатать вверх
Корзина
Ваша корзина пуста
Вход для клиентов
Контакты
тел.: (095) 590-92-93
тел.: (097) 814-84-71
тел.: (073) 158-48-15

ICQ: 648254195
E-mail: info@ovochi.com
Skype: ovochi.com







Электронный агро-магазин. Все права защищены. © 2010
тел.: (095) 590-92-93
E-mail: info@ovochi.com