Найти

  Главная Новости Доставка и оплата Партнерам Контакты 

Захист картоплі від шкідників та хвороб!

11.06.2013

Однією з причин низької врожайності картоплі є великі втрати врожаю через вплив шкідливих організмів. У бульб картоплі, як ні в якої іншої рослини багато ворогів - шкідників і хвороб. Одні із них переслідують цю культуру в полі у період вегетації, інші - не залишають її навіть у взимку, під час зберігання у сховищі спричиняючи значну втрату врожаю картоплі. Масовий розвиток хвороб спостерігається під час вегетації, а прояв гнилей різного походження при зберіганні.

В останні роки, 98% площ посадок картоплі знаходиться у приватному секторі, що в свою чергу призводить до різкого збільшення чисельності шкідників і хвороб.

Незначний розмір земельних ділянок, неякісний садивний матеріал, відсутність сівозміни призводить до накопичення та поширення хвороб і шкідників картоплі.

Слід зазначити, що в першій половині 90-х років XX століття відбулась дестабілізація фіто санітарного стану агроценозів, сформованого впродовж попередніх десятиріч - багаторічні середні показники чисельності основних комах-шкідників збільшились в 1,5-2 рази. Зокрема, значно зросла чисельність личинок коваликів, чорнишів та хрущів.

В останні роки змінилась роль окремих патогенів і шкідників, а також їх співвідношення в агроекосистемах. Найбільш поширені хвороби:

грибні - фітофтороз, фомоз, альтернаріоз, суха фузаріозна гниль, ризоктоніоз, парша звичайна, рак картоплі;

бактеріальні - чорна ніжка, мокра і кільцева гнилі; нематодні - картопляна і стеблова нематоди ;

вірусні - звичайна мозаїка, зморшкувата і смугаста мозаїки, скручування і закручування листя, кучерявість листя, готика, аукуба, стовбурне в'янення та інші;

фізіологічні (неінфекційні) - дуплистість бульб, удушення бульб, потемніння м'якуша, діткування, ниткоподібність паростків бульб, іржава плямистість.

У картоплі зареєстровано близько 60 видів шкідників і переносників вірусів та біля 80 хвороб. До найбільш небезпечних шкідників відносяться колорадський жук, дротяники, несправжні дротяники, капустянки, личинки хрущів і підгризаючих совок, попелиці - переносники вірусних хвороб, карантинні об'єкти - картопляна міль, картопляна нематода та рак картоплі

Порівняно з іншими польовими культурами, картопля відзначається низькою стійкістю щодо хвороб і шкідників. Зокрема, фітофторозу, колорадського жука, нематод та низки інших. Це пов'язано з біологічними особливостями культури, яка розмножується вегетативними шляхом та пристосованості більшості збудників хвороб, які можуть існувати в активній паразитарній формі постійно: на надземних частинах рослини в період вегетації і в бульбах під час зберігання.

Циркуляція збудників щорічно проходить по ланцюгу:

сховище - ґрунт - бульба - стебло - бульба - сховище - ґрунт.

Надійно захистити картоплю від хвороб і шкідників можна за умови дотримання регламентів та виконання повного комплексу агротехнічних, фіто санітарних, хімічних і біологічних заходів.

ВИБІР СОРТУ

Вдало вибраний сорт картоплі зменшує витрати на заходи щодо захисту картоплі від шкідників і хвороб і одночасно підвищує їх ефективність.

Власники присадибних ділянок часто протягом тривалого часу вирощують так звані "місцеві сорти", не знаючи навіть їх назви. Звісно, що й про особливості того чи іншого сорту у них немає ніякої інформації.

До Реєстру сортів рослин України на 2012 рік занесено 158 сортів картоплі вітчизняної і зарубіжної селекції. Для порівняння: вітчизняні сорти мають високі господарські показники (урожайність, смак, стійкість проти основних хвороб картоплі), іноземні - привабливий зовнішній вигляд. Але за стійкістю проти основних хвороб, останні дещо поступаються нашим, до того ж сортооновлення таких сортів потрібно проводити частіше. Вони потребують додаткового хімічного захисту.

Тому на присадибних ділянках і в сільськогосподарських підприємствах краще вирощувати сорти української селекції. Вони створені з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов України і адаптовані до найбільш поширених хвороб картоплі.

Купувати якісний насіннєвий матеріал високих репродукцій доцільно в організаціях, які займаються насінництвом картоплі (Інститут картоплярства УААН, Поліська дослідна станція 1К, елітгоспи).

Значна кількість сортів картоплі має стійкість до кількох збудників хвороб.

Відносно стійкі проти фітофторозу : Віринея, Багряна, Водограй, Дубравка, Луговська, Лелека, Надійна, Поліська рожева, Ракурс, Ольвія, Тетерів, Червона рута, Промінь, Явір .

Відносно стійкі проти парші звичайної : Багряна, Бородянська рожева, Билина, Водограй, Віринея, Дара, Дніпрянка, Доброчин, Поляна, Подолянка, Поліська рожева, Лелека, Ракурс, Веста, Тирас, Малинська біла, Явір, Фантазія.

Найбільш стійкі до ураження альтернаріозом: Червона рута, Промінь, Явір, Поліське джерело, Надійна, Луговська, Дорогинь, Оберіг, Тетерів.

Стійкі проти вірусних хвороб : Водограй, Горлиця, Зов, Луговська, Магтич, Незабудка, Поліська рожева, Пост 86, Ракурс, Слов'янка, Веста, Адретта, Радич, Дара, Тетерів.

Стійкі проти картопляної нематоди : Водограй, Дніпрянка, Доброчин, Обрій, Повінь, Поліська 96, Поран, Слов'янка, Тетерів, Фантазія, Загадка, Мелодія, Забава, Немішаївська 100, Лелека, Лілея.

Проти стеблової нематоди : Бородянська рожева, Віринея, Доброчин, Ракурс, Тетерів, Фантазія, Жеран, Кобза, Водограй, Немішаївська 100, Пост 86, Червона рута, Веста, Тирас, Дубравка,.

Відносно стійкі проти колорадського жука : Воловецька, Зарево, Зов, Повінь, Серпанок, Доброчин, Промінь, Тетерів та інші.


ПІДГОТОВКА НАСІННЄВОГО МАТЕРІАЛУ

Садіння бульб проводиться якісно підготовленим матеріалом. З цією метою бульби перебирають, видаляючи уражені хворобами: чорною ніжкою мокрою та сухою гниллю, фітофторозом, паршею звичайною (25 % поверхні) і ризоктоніозом (1/10 поверхні). Перебрані бульби прогрівають при температурі 14-18 С протягом 15-20 днів. Перед садінням видаляють хворі та з ниткоподібними паростками.

Витримування бульб на розсіяному світлі (озеленення), підвищує схожість картоплі і попереджає розвиток хвороб.

Пророщування ранніх сортів на світлі протягом 25-30 днів при температурі 16-20 С сприяє їх більш швидкому росту і дозріванню. Як правило, пророщені ранні сорти встигають накопичити основний урожай і закінчують вегетацію до масової появи фітофторозу. Поєднання пророщування з ранніми строками садіння, особливо ранніх сортів, може повністю запобігти ураженню картоплі фітофторозом і дає нам можливість уникнути застосовування хімічних препаратів.

Різати бульби не рекомендується, так як цей прийом призводить до пере зараження їх бактеріальними, грибковими і вірусними хворобами.

Садять картоплю, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до +6-8 С.

Для захисту бульб від ґрунтової та насіннєвої інфекцій (парша звичайна та срібляста, фузаріоз, ризоктоніоз, фомоз, суха і мокра гниль), бульби картоплі перед посадкою обробляють протруйниками: Максим, т.к.с. - 0,75 л/т та Роврапь-Аквафло, к.с. - 0,4 л/т. Проти дротяників, личинок травневого хруща, ківсяків, колорадського жука та попелиць використовують Престиж к.с. - 1,0 л/т, Шедевр к.с. - 0,5 л/т та Круізер т.к.с. - 0,3 л/т.

РОЗМІЩЕННЯ ПОСІВІВ ТА ДОГЛЯД ЗА НИМИ

Для вирощування картоплі необхідно дотримуватись сівозміни: не садити картоплю після картоплі, а розміщувати її на одному і тому ж полі не раніше, ніж через 4 роки. Якщо такої можливості немає, то ділянку необхідно розділити на дві частини: на одній вирощувати картоплю, а на другій - озимі зернові, бобово-злакові суміші, овочеві культури, багаторічні трави. В зв'язку з тим, що ці культури не мають спільних з картоплею шкідників і хвороб-значно знижується запас інфекції в ґрунті.

Важливе значення має правильний вибір ділянки. Кращими для цієї культури є легкі ґрунти, чорноземи. На важкосуглинистих ґрунтах її виростити складніше, адже поганий доступ повітря сприяє розвитку хвороб на стеблах і бульбах.

Не потрібно розміщувати ділянки під картоплю на занижених місцях - перезволоження сприяє розвитку чорної ніжки, фітофторозу, виникненню задухи і загнивання бульб. В зонах з сильним перезволоженням ґрунту обов'язковим заходом є вирощування картоплі на грядах і гребенях. Такі ґрунти необхідно частіше розпушувати.

Своєчасний догляд за посівами сприяє кращому росту і розвитку рослин, які стають більш стійкими проти збудників багатьох хвороб та шкідників. Механічна дія знарядь при міжрядних обробітках призводить до загибелі бур'янів, дротяників, личинок хрущів та інших ґрунтових шкідників.

Необхідно запобігати утворенню ґрунтової шкірки і знищувати її не пізніше як через 48 годин після виникнення, це попередить загибель проростків від ризоктоніозу.

Використанні органічних і збалансованих мінеральних добрив забезпечить одержання дружних сходів та інтенсивний ріст і розвиток рослин.

Підвищують стійкість проти хвороб макроелементи - калій і фосфор, а також мікроелементи.

Щоб запобігти ураженню бульб паршею звичайною, свіжі органічні добрива необхідно вносити під попередню культуру, а перегній - безпосередньо під картоплю.

Картопля - культура, яка любить пухку землю і вимагає ретельного догляду. Своєчасне боронування, розпушування ґрунту забезпечує чистоту посівів, а підгортання - захист бульб від перезволоження, зменшує ураження фітофторозом.

ЗАХИСТ КАРТОПЛІ ВІД ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ

Значну увагу необхідно надати захисту насаджень картоплі від колорадського жука і фітофторозу, а також ґрунтових шкідників. Для цього використовують тільки ті пестициди, які входять до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" у поточному році з обов'язковим дотриманням заходів безпеки, інструкцій і регламентів їх застосування.

Необхідно слідкувати за появою колорадського жука після зимівлі. За багаторічними даними вихід жуків з ґрунту частіше всього починається 22 квітня (Південний Степ) та 5 травня (Полісся). Масовий вихід шкідника відмічається через 20 днів після появи перших жуків і співпадає з появою перших яйцекладок. До кінця червня закінчується вихід з ґрунту жуків, що перезимували. Середня плодючість самок становить 700 яєць. Для інтенсивного відкладання яєць сприятливою є температура повітря в межах 17-23 градуси за вологості 60-75%.

У всіх агрокліматичних зонах масове відродження личинок при стійкому потеплінні спостерігається 10-15 червня - до початку бутонізації - цвітіння (найбільш чутливі до ураження фази розвитку рослин). Саме цей період часу визначає економічну доцільність застосування хімічних засобів захисту посівів проти колорадського жука.

Посіви в цей час обприскують інсектицидами: Актара, в.-г.-0,06-0,08 кг/га; Конфідор (Зеніт, Імідж), в.р.к. - 0,25 л/га; Конфідор Максі (Бомбардир), в.г. - 0,05 кг/га; Дантоп, в.г. - 0,08 кг/га; Шарпей, к.с. - 0,1-0,16 л/га; Банкол, з.п. - 0,3 кг/га; Моспілан, р.п. - 0,025 кг/га; Номолт, к.с. - 0,15 л/га; Піринекс, Пілот, к.с. - 1,5 л/га;

Бомбардир, в.г. - 0,05 кг/га; Сонет, к.с. - 0,2 л/га; Ратибор, Танрек, в.р.к. - 0,15-0,2 л/га.

На посівах продовольчої картоплі остання обробка пестицидами здійснюється не пізніше як за 25 діб до збирання урожаю, з метою запобігання їх накопичення в бульби.

З біологічних засобів проти колорадського жука використовують Актофіт 0,2% к.е. Обробку посівів проводять за сухої погоди, без вітру, коли випадання опадів перші 8-10 годин після обприскування малоймовірне. Необхідно враховувати, що через 4-8 годин після обробки в залежності від температури повітря, шкідники перестають харчуватися і втрачають рухомість. Гинуть шкідники за 2-3 доби після обробки. Препарат застосовують у нормі 20 мл на 10л води. Максимальна кратність застосування препарату 2 рази. Термін очікування 48 годин.

Переваги біологічних засобів над хімічними в тому, що перші швидко розкладаються і не забруднюють оточуючого середовища токсичними речовинами.

В зв'язку з потеплінням клімату на посадках картоплі спостерігається наростання шкідливості грибної хвороби альтернаріозу (макроспоріозу), яку ще називають ранньою сухою плямистістю. Її симптоми спостерігаються на листках, стеблах рідше на бульбах. Перед початком бутонізації чи цвітіння, в роки з жаркою погодою та при появі рясних рос на листі проявляються сухі темно-коричневі плями округлої або неправильної форми, які спочатку досягають розміру 1,5 см, а надалі зливаються викликаючи передчасне всихання і відмирання листя. На стеблах і черешках ураження спостерігається у вигляді сухих виразок сіро-коричневого кольору.

Обробки посівів картоплі для захисту від альтернаріозу розпочинають при появі перших плям на листках.

Фітофтороз - це одна з най шкідливих і найпоширеніших хвороб томатів, картоплі, баклажанів. У роки епіфітотії вона знищує рослини і урожай плодів за кілька днів. Шкідливість фітофторозу залежить від гідротермічних умов, наявності та агресивності збудника, стійкості сорту.

Слід пам'ятати, що успіх боротьби з фітофторозом залежить від перших своєчасних обприскувань ефективним фунгіцидом системно-контактної дії, в так звані "критичні періоди", після яких спостерігається зараження цією хворобою. Як правило, це відбувається через 45-60 днів після посадки, залежно від погодних умов. У цьому випадку відзначається вікова сприйнятливість, яка пов'язана з тим, що рослини картоплі в молодому віці більш стійкі до листової форми фітофторозу. З цієї ж причини частіше всього уражуються листя нижнього і середнього ярусів ( в порівнянні з верхніми) як стабільно більш старі. За багаторічними даними "критичним періодом" для спалаху хвороби є час масової бутонізації-цвітіння, при змиканні картоплиння в рядках.

Однак в останні роки почастішали спалахи фітофторозу, які починаються на ранніх стадіях розвитку рослин. Тому першу обробку бадилля картоплі фунгіцидами доцільно проводити у фазі сходів, при появі перших ознак нетипової (стеблової) форми хвороби.

Максимальна ефективність застосування фунгіцидів проявляється в тому випадку, коли захист насаджень розпочинають з комбінованих препаратів, до складу яких входять фунгіциди системно-контактної дії. Використання одного контактного препарату в цей час є недостатньо ефективним через швидке наростання молодих незахищених пагонів.

Комбіновані фунгіциди застосовують не більше 2-х разів за сезон у період активного росту і розвитку рослин. У другій половині вегетації, коли загальмовується активний ріст рослин, всі наступні обприскування бадилля продовжують лише фунгіцидами контактної дії.

Доцільність такої тактики зумовлена тим, що застосування препаратів системної дії наприкінці сезону є не тільки низько ефективним, а й шкідливим, оскільки сприяє інтенсивній селекції резистентних форм патогену, який є потенційним джерелом інфекції для бульб нового врожаю. Системні препарати застосовують через 10-14 днів, контактні через 8-10 днів. При сприятливих для розвитку фітофторозу умовах інтервал між обробками для системних препаратів скорочується до 10 днів, а контактних до 7.

Проти альтернаріозу, фітофторозу та інших хвороб на посівах картоплі застосовують такі фунгіциди:

Системно-контактні фунгіциди

Акробат, з.п. - 2 кг/га; Ридоміл Голд, з.п. - 2,5 кг/га; Татту, к.с. - 3 л/га; Танос, Тайтл, в.г. - 0,6 кг/га; Курзат, з.п. - 2,5-3 кг/га; Мелоді-Дуо, з.п. - 2- 2,5 кг/га; Інфініто, к.с. - 1,2-1,6 л/га.

Контактні фунгіциди

Антракол, в.г. - 1,5 кг/га; Дитан М-45, з.п. -1,2-1,6 кг/га; Купроксат, к.с. - 3-5 л/га; Пенкоцеб, з.п. - 1,6 кг/га; Фольпан, в.г. - 3 кг/га; Ширлан, к.с. - 0,3-0,4 л/га; Хлорокис міді, з.п. - 2,4-3,2 кг/га.

Крім колорадського жука, значної шкоди на присадибних ділянках завдає капустянка (медведка), яка поширена на добре зволожених, багатих гумусом та перегноєм ґрунтах. Живе цей шкідник у поверхневому шарі фунту в норах і лише зрідка з'являється на поверхні. Пізно ввечері та вночі робить невеликі перельоту. Комаха добре плаває. Зимує на глибині від 20-50 (личинки) до 50-100 сМ (дорослі). З місць зимівлі у верхні ша|зи ґрунту капустянка виходить в кінці квітня, коли ґрунт прогріється до 12-15 С.

З кінця травня починається відкладка яєць, яка продовжується до липня місяця. Самка відкладає 360 яєць в земляній камері на глибині 10- 20 см. Личинки найбільш інтенсивно виплоджуються у червні-липні. Повний цикл розвитку капустянки завершується впродовж 2-х років.

Капустянок можна виловлювати за допомогою ловчих ям. Ями розміром 50 х 50 х 50 см заповнюють свіжим гноєм і прикривають. Взимку гній розкидають і шкідники, які зібрались в ньому на зимівлю, гинуть на морозі.

У місцях, де спостерігається скупчення шкідників, вранці ґрунт поливають мильною водою (50г господарчого мила на 10л води).

Для боротьби з шкідником застосовують препарат медведтокс у нормі 300 г на сотку. Вносять його в борозни глибиною 3-4 см по периметру або між грядками, з наступним загортанням землею і поливом водою із розрахунку 10 л/м.кв. після садіння бульб, а також препарат громобій, за норми витрати 2-3 г/м кв., вносячи його в ґрунт в період вегетації картоплі..

Помітної шкоди картоплі завдають дротяники (личинки жука-ковалика). Самі жуки мало шкідливі, але їх личинки-дротяники, проживаючі в ґрунті, завдають значної шкоди картоплі. їх шкідливість зростає на мало гумусних (супіщаних) ґрунтах. Найбільша кількість дротяників спостерігається на багаторічних травах та на полях, засмічених злаковими бур'янами. Живляться личинки жука-ковалика проростаючим насінням, корінцями, підземною частиною стебел. Шкідливість дротяників на полях картоплі проявляється, в основному, в другій половині літа на початку утворення бульб. В цей період, в суху, спекотну погоду дротяники, захищаючись від втрат вологи в організмі, змушені заглиблюватись в бульби. На ранніх сортах картоплі бульби утворюються при достатніх запасах вологи у ґрунті, тому їх дротяники пошкоджують менше, ніж пізні сорти. Жук-ковалик відкладає яйця у ґрунт, де розвиток личинки триває 3-4 роки.

Для боротьби з дротяниками до початку садіння бульб розкладають принади з різаної картоплі, моркви, буряків. В них втикають дерев'яні палички-маячки і присипають ґрунтом на глибину 5-7см на відстані між принадами 0,5-1,0м. Через кожні 2-3 дні маячки з частинками коренеплодів виймають і знищують дротяників, які зібралися. На посівах картоплі (в міжряддях) розкладають принади з різаної соломи, свіжоскошеної трави чи свіжо зірваних бур'янів. Під такі купи-принади збираються жуки-ковалики. Жуків збирають до відкладання яєць і знищують. Принади найбільш ефективні, якщо їх розкладати до появи сходів картоплі і бур'янів на ділянці. Добрий ефект у боротьбі з дротяниками дає якісний догляд за рослинами картоплі: періодичне глибоке розпушування міжрядь, боротьба з бур'янами, особливо пирієм. Для боротьби з дротяниками дозволені хімічні препарати громовій, престиж к.с., круізер т.к.с. та шедевр к.с.

Велику загрозу для картоплярства становить золотиста картопляна нематода, яка є карантинним об'єктом. Поширення її спостерігається на присадибних ділянках, де з року в рік картопля вирощується на одному місці. Розвиток паразита проходить на коренях рослин картоплі, томатів, баклажанів. В ґрунті нематода зберігається в стадії цисти до 12 років. Поширюється за рахунок недотримання сівозміни, з ураженими бульбами, знаряддями праці, з ґрунтом.

Визначити уражені посіви можна при огляді їх загального розвитку. На фоні добре розвинених рослин спостерігаються "острівці" - невеликі ділянки, на яких рослини у фазі цвітіння різко відстають у рості, мають пригнічений вигляд, утворюють 1-3 тонкі стеблини з дрібним листям, які відмирають до закінчення вегетації. При вириванні таких рослин можна спостерігати на корінні кулясті білі, жовті або коричневі утворення (розміром з макове зерня і менше) - цисти, в яких містяться яйця. Уражені рослини мають мичкуваті корені, на них утворюються дрібні бульби, на сильно уражених їх взагалі немає. Навесні із цист при температурі 15-20 С виходять личинки, які мають чотири вікові стадії. Вони проникають у зону коріння, де локалізуються і розвиваються до дорослих самок нематоди.

Існують хімічні заходи боротьби з золотистою картопляною нематодою, але вони екологічно небезпечні. В "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" хімічні препарати для боротьби з картопляною нематодою нематоциди - відсутні.

Найкраще очищають ґрунт від паразита нематодостійкі сорти картоплі: Дніпрянка, Загадка, Мелодія, Повінь, Поран, Водограй, Доброчин, Забава, Немішаївська 100, Поліська 96, Фантазія, Лілея, Слов"Янка, Тетерів.

Необхідно слідкувати, щоб у посівах нематодостійких сортів не зустрічались домішки нестійких до паразита сортів, які сприяють наростанню цист картопляної нематоди.

Знижують зараження ґрунту золотистою картопляною нематодою такі культури як капуста, огірки, салат, щавель, горох, квасоля, жито, кукурудза, овес, ячмінь, гречка.

З метою уникнення появи популяції картопляної нематоди нематодостійкі сорти картоплі рекомендується вирощувати в сівозміні з перерахованими вище овочевими, бобовими, зерновими та технічними культурами.

Для боротьби з золотистою картопляною нематодою доцільно вирощувати сидеральні культури - озиме жито, гірчицю, редьку олійну.

При введенні проти нематодної сівозміни рекомендується застосовувати органічні і мінеральні добрива.

Очищенню ґрунту від карантинного об'єкту сприяє вирощування ранньої картоплі та її раннє збирання.

Бульби, зібрані у вогнищах картопляної нематоди, забороняється використовувати для насіння. Заборонено вивозити бульби, коренеплоди, укорінені рослини пасльонових культур з населених пунктів, де виявлено їх вогнища.

ЗБИРАННЯ УРОЖАЮ

Для попередження ураження бульб фітофторозом і деякими іншими хворобами на насіннєвих посівах за 10-14 днів, а продовольчих - за 5-7 днів до збирання необхідно видалити бадилля, яке ні в якому разі не залишати його на гребенях, щоб уникнути масового зараження бульб, які знаходяться близько до поверхні ґрунту.

Збирання врожаю доцільно проводити в суху погоду. Збирати потрібно повністю дозрілі бульби, які перед закладанням на зберігання слід просушити і витримати під накриттям чи в тимчасових кагатах, а через 2-3 тижні перебрати, видаляючи хворі і механічно пошкоджені. Сухі бульби закладають на зберігання у погреби, завчасно побілені свіжогашеним вапном, очищені від землі та відходів. Насіннєву картоплю зберігають окремо від продовольчої.

 


распечатать вверх
Корзина
Ваша корзина пуста
Вход для клиентов
Контакты
тел.: (095) 590-92-93
тел.: (097) 814-84-71
тел.: (073) 158-48-15

ICQ: 648254195
E-mail: info@ovochi.com
Skype: ovochi.com







Электронный агро-магазин. Все права защищены. © 2010
тел.: (095) 590-92-93
E-mail: info@ovochi.com